автору Свой на Блажен кто верует дополнение
Инок59
лит. портал Фабула http://fabulae.ru/poems_b.php?id=239466
автор Свой *Блажен кто верует*
Не стоит думать, небо как ответит,
На наши прегрешения потом.
Аукнутся поступки наши детям,
Мысль свет души:- а злой увы не светел,
Коль его разум, бешенства фантом.
Построенный мир,очень иллюзорен,
Он окружает наше естество.
Поступками, повадками:- тех зёрен,
Что в землю стылую кидаем мы проворно,
Забыв отдать душевное тепло.
Из них взрастают семена дракона,
Опутав чёрствостью, святой образ души.
Они и создают нам те препоны,
Что завистью зовём, или мамоной,
И выбор каждого...грешить, иль не грешить.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
